Історія виникнення села Можняківка

Село Можняківка розташоване на лівому березі річок Біла та Айдар навпроти Білолуцька. Село є центром сільської Ради, в підпорядкування якої окрім Можняківки входить селище Радгоспний (нині селище Зелений Гай). Поселення розташоване на давніх історичних шляхах і сучасних транспортних магістралях. Обабіч Можняківки проходив так званий Гетьманський шлях, пов’язаний з походами запорізьких козаків гетьмана Байди – Вишневецького у ХVІ столітті, що сприяло заселенню долини Айдару. 

Село до 1987 року підпорядковувалось Білолуцькій селищній раді. Але не тільки адміністративно, а й історично Можняківка тісно пов’язана з Білолуцьком. Рік заснування села невідомий. Можливо, це відбулось в середині ХVІІ століття, а можливо – на  початку ХVІІІ. Очевидно, що утворення перших поселень на території села пов’язане з такими подіями. По-перше, два рази в історичних документах згадується про спалення Білолуцька: в 1643 році – татарами після пограбування місцевих жителів і вдруге – 1708 році – царськими військами, присланими Петром І для помсти місцевому населенню за підтримку повстання під проводом К.Булавіна. Можливо, що після цих спалень колишні білолучани не повертались на попелища, а відбудовувались на лівому, незабудованому березі Айдару і Білої. Ця версія заснування Можняківки є найбільш вірогідною.

Можливий і другий варіант заснування села, не пов’язаний з спаленням Білолуцька. В 30-х і 40-х роках ХVІІ століття жителі Правобережної України і Наддніпрянщини, тікаючи від польського закріпачення переселялись на Слобожанщину. Після 1643 року в нашій місцевості вже не з’являлися татари, і заїжджий люд, вже не ховався від них в густому лісі на крутому правому березі Айдару і Білої, а розселявся на більш відкритому лівому. З військової точки зору це було не вигідно, бо зберігалася незначна можливість нападу татар, але обережність наших предків поступилася перед господарською необхідністю бути ближче до розораного степу, що був поряд, за короткою смугою болотистої місцевості. На правому березі, в Білолуцьку, земель для сільськогосподарських угідь майже не було, тому осадчі багатого козака Можняка, які прибули з Правобережної України, утворили нову осаду, названу Можняківкою. Очевидно, народна антропоніміка утворила прізвисько Можняк від слова "можний” (заможний, багатий), оскільки документального підтвердження існування пана з таким прізвищем немає. Побічним свідченням такого окремішного виникнення хутора Можняка є місцеві топоніми "Хутір” або "Слобода”.

В офіційних документах село Можняківка згадується вперше тільки в середині ХІХ століття. Тоді в селі було 174 двори і близько 900 жителів.

Нині Можняківка розвинуте село, яке включає майже 647 дворів та 1549 жителів.

Селище Радгоспний (нині Зелений Гай)  утворився з хутора 5-6 дворів (точна назва хутора невідома) у 1932 році як п’ятий відділок Радгоспу Старобільський. В Степнянській сільській раді Марківського району затвердили назву хутора «Посьолок Радгоспний». Після війни від радгоспу Старобільського відібрали п’ятий відділок і утворили перший відділок нового Радгоспу – Білолуцький (другий був утворений із села Світле). Сюди стали масово підсиляти людей, в тому числі з західної України і селище Радгоспний стало Центральним відділком Радгоспу Білолуцький.

На початку 60-х років перше відділення стало звичайним підрозділом Радгоспу, а Центральна садиба перемістилась в село Можняківка. В 1970 році на першому відділку було сто робітників (максимальна кількість), з тих пір кількість жителів там поступово зменшувалась. Люди виїзджали в Можняківку, Білолуцьк, Новобілу та інші села, не дивлячись на прокладену асфальтову дорогу, підведений газ і побудовані нові дитячий садок і школу.

На початку 2016 року зареєстрованих осіб в селищі Зелений Гай становить 47 чоловік, але більшість там тільки зареєстровані, а фактично проживають до 15 осіб.

Логін: *

Пароль: *